Це теж типово німецька історія, але, мабуть, може статися лише тут.
Українець у Німеччині вже 20 років і, звісно, хоче допомогти, коли його співвітчизники приїдуть до Лейпцига. Тож він пробирається до Лейпцигського приймального центру в Лейпцигу Мокау.
Перш за все, він хоче перекладати, допомагати людям у країні, мовою якої ці люди не розмовляють. Але що станеться з ним з його пропозицією допомоги?
Його відмовляють з інформацією, що спочатку хочуть від нього довідку про звільнення з поліції, а потім вирішують, чи зможе він допомогти.
Прикро, що німецька ретельність стоїть перед тим, як прийняти допомогу, тим більше, що ця людина не хотіла працювати на безпековій посаді в Лейпцигу, а лише хотіла допомогти своїм співвітчизникам розумінням.
Сподіваємося, що це поодинокий випадок, тому що кожен, хто так поводиться, неправильно зрозумів слово «допомога».