Руни, православ’я та георгіївські стрічки. Що відомо про неонацистів у російській армії

“Для мене первинне – займатися улюбленою справою, а саме вбивати супротивника заради Росії”, – додавав він.

За даними пітерського сайту “Фонтанка”, після Донбасу Олексій Мільчаков воював у Сирії у складі ПВК “Вагнера”.

У 2015 році на питання Російської служби BBC про те, чи вважає він себе нацистом, як його називають, Мільчаков відповів:

“Мене думка цих людей не цікавить. Я – націоналіст”.

Але в згаданому інтерв’ю Просвірніну він вже так описував своє знайомство з чеченцями у різних підрозділах:

“Перша моя дія при приході чеченців – я кажу: я нацист. Я нацист, не буду заглиблюватися: націоналіст, там, патріот, імперський напрямок. Я прямо кажу: я нацист. Можна ще руку підняти. І звичайна їхня реакція: нічого собі, перший, хто сказав”.

“У мене зараз позиція: аби війна була, але не в нас вдома”, – додавав він тоді.

Після початку повномасштабного російського вторгнення ДШРГ “Русич” на своїх ресурсах опублікували фото зі зброєю, зняте начебто біля пункту перетину кордону на Харківщині.

Але нещодавно на Telegram-каналі, який пов’язують з ДШРГ “Русич”, з’явилося фото Олексія Мільчаїкова разом із “заступником командира” групи Яном Петровським. Автори каналу написали, що вони продовжують “виконувати завдання” на території України.

Згаданий Ян Петровський – ще один учасник ДШРГ “Русич”, відомий під позивним “Великий Славян”.

Він – виходець із Санкт-Петербурга, але довго жив у Норвегії, звідки його депортували у 2016 році на запит місцевої служби безпеки.

Перед цим Петровський брав участь у війні на Донбасі та співпрацював з праворадикальними рухами у самій Норвегії.

Ян Петровський цікавився історичною реконструкцією, в інтерв’ю розповідав, що захоплюється давньою історією слов’ян та скандинавів.

Судячи з фото, у нього є татуювання зі скандинавською символікою.

Наприклад, можна розрізнити “Зонненрад” (“сонячну свастику”) та “Валькнут” (“вузол мертвих” у виглядів трьох переплетених трикутників). Зараз саме “Валькнут” є оновленим шевроном ДШРГ “Русич”.“

Одним з аргументів російських медіа про “нацистів” в українському полку “Азов” є символіка підрозділу, на якій присутній символ, що нагадує інший скандинавський знак, що також використовувався у СС та Вермахті, – “Вольфсангель” або “вовчий гак” (у самому “Азові” це заперечують і називають свою емблему зашифрованим словосполученням “Ідея Nації”).

“Русич” є панслов’янською, панскандинавською групою. Ми себе називаємо російськими націоналістами, але по суті виходить, що ми все ж слов’янські націоналісти, слов’янські патріоти”, – розповідав Петровський в інтерв’ю каналу “Новороссия ТВ” у 2015 році.

Свою участь у війні він пояснював боротьбою проти “хунти, яка засіла в Києві” та “Хозарського каганату, який там знову”.

А в іншому інтерв’ю російському журналісту Юрію Котенку у квітні 2015 року Петровський розширив цю ідею:

“Вони (українці. – Ред.) – справжні сепаратисти. Вони хочуть відділитися від Великої Русі, єдиного російського, слов’янського народу. А наша ідеологія об’єднує, ми воюємо за возз’єднання слов’ян, возз’єднання Північної Європи”.

“Імперський легіон” та Денис Гарієв

Інша група, яку згадують у німецький розвідці як “неонацистів” у російській армії вторгнення, – “Імперський легіон”.

Це воєнізоване крило “Російського імперського руху”, який так само походить з Санкт-Петербурга.

Ця православна монархічна організація діє з 1990-х, а у 2014-2015 роках її “Легіон” воював на Донбасі на боці проросійських сил.

Керівником є Денис Гарієв – інструктор пітерського Центру тактичної та вогневої підготовки “Партизан”, який навчає стрільбі з різних видів зброї та як діяти під час бойових дій.

За словами Гарієва, його ідеологія – “православний націоналізм та монархізм”.

У 2020 році США ще за адміністрації Трампа внесли “Російський імперський рух” до реєстру терористичних організацій.

“Сполучені Штати вперше запроваджують санкції проти терористів, які сповідують ідеї вищості білої раси”, – заявив тоді координатор держсекретаря з питань протидії тероризму Нейтан Сейлз.

Це рішення США пов’язували з тим, що у тренувальному таборі “Російського імперського руху” навчалися кілька шведських ультраправих, які потім, ймовірно, готували теракт.

У російському МЗС виступили на захист “імперського руху” і заявили, що Вашингтон не навів “жодних зрозумілих причин”, щоб вважати “Російський імперський рух” міжнародними терористами.

При цьому у самій Росії сайт руху визнали екстремістським ресурсом ще у 2012 році.

24 лютого 2022 року телеграм-канал центру “Партизан” (назву якого почали писати як “Партиzан”) підтримав вторгнення в Україну:

“Чи вітаємо ми цю війну? Напевно все ж так! Як неминуче зло. Чи зможе вона вирішити питання громадянської війни між російським народом, яка почалася ще 100 років тому – сумнівно”.

А 8 березня там з’явилося повідомлення, що “ми вирішили взяти участь у війні з Україною”.

У квітні основний телеграм-канал “Російського імперського руху” написав про загибель одного з командирів свого “Легіону” та поранення Дениса Гарієва.

Згодом сам він повідомив, що рана не серйозна.

Скільки їх та в якому статусі?

У звіті німецької розвідки не вказується ні статус неонацистських груп у російській армії, ні їхня чисельність.

“Незрозуміло, у якій формі вони беруть участь у війні. У 2014-2015 роках вони були як “добровольці” і мали якусь автономію. Але зараз такої автономії бути не може, тому що там всім відкрито заправляє російська армія”, – розповідає Антон Шеховцов.

Денис Гарієв писав, що всі його однодумці, які очікували на конфлікт, “уже перебувають у складі діючої армії”.

Що ж до кількості, то, на думку експертів, у масштабах всіх сил вторгнення вона невелика.

“У 2014 році участь добровольчих формувань була ключовою, щонайменше у першій фазі війни, і націоналісти там були помітною частиною – не більшістю, але помітною частиною. Зараз ми не бачимо якогось великого набору добровольців. [У 2014 році] таких людей там було кілька сотень максимум. Зараз йдеться максимум про кілька десятків”, – каже директор російського інформаційно-аналітичного центру “Сова” Олександр Верховський у розмові з сайтом “Настоящее время”.

Схожі оцінки і в Антона Шеховцова: “Думаю, максимум можна говорити про сотні. Це не великі цифри, не тисячі”.

Олексій Мільчаков у інтерв’ю Просвірніну розповідав, що чисельність ДШРГ “Русич” на кінець 2020 року – “кілька десятків, але приходить багато людей і доводиться відсіювати”.

Парадоксальний союз

Ані російська армія, яка нібито воює за “денацифікацію”, ані російські ультраправі зі стилізованими свастиками на шевронах у її складі не бачать суперечності у своєму союзі.

“Вони прекрасно розуміють, що всі ці розмови про “денацифікацію” – повна маячня. Що все це не про “денацифікацію”, а про знищення української держави. Тому у російських неонацистів, які беруть участь у війні, немає жодних суперечностей з поставленими цілями Путіна”, – пояснює BBC News Україна Антон Шеховцов.

Про це ж нещодавно писав американський історик Тімоті Снайдер у колонці для New York Times під назвою “Ми маємо сказати це. Росія – фашистська держава”.

“У Росії ХХІ ст. “антифашизм” просто став правом російського лідера визначати національних ворогів. Справжнім російським фашистам, таким як Олександр Дугін та Олександр Проханов, давали час у ЗМІ. А сам Путін спирався на роботу міжвоєнного російського фашиста Івана Ільїна”, – відзначав Снайдер.

“Для президента [Путіна] “фашист” чи “нацист” – це просто той, хто виступає проти нього чи його плану знищення України. Українці “нацисти”, тому що вони не визнають себе росіянами та чинять опір”, – додавав американський публіцист.

“Україна – не справжня країна”, “українці і росіяни – один народ”, “української нації ніколи не існувало”, “Україну створив Ленін”, “українці з НАТО готували напад на Росію” – зараз це аргументи не лише групи ультранаціоналістів.

“Якщо раніше ці погляди були маргінальними наративами, то зараз вони стали частиною російського мейнстріму”, – резюмує Антон Шеховцов.

www.bbc.com