У 31- й День Незалежності України минає пів року з початку широкомасштабного вторгнення російської армії на українську територію.

Десятки тисяч загиблих і поранених цивільних та військових, знищені вщент міста і села, небачена досі міграційна криза, економічні збитки на сотні мільярдів доларів. Таким є портрет України, яка чинить опір російській агресії.

ВВС News Україна зібрала найголовніші цифри війни – про жертви, втрати, захоплені території, біженців, економічні збитки.

Захоплені і звільнені території

На початку червня президент Володимир Зеленський заявляв, що росіяни окупували близько 20% території України. До цієї цифри входять і 7% території, які РФ захопила до повномасштабного вторгнення, анексувавши Крим і встановивши контроль у самопроголошених “ДНР” та “ЛНР”.

За словами президента, “російські війська зайшли у 3620 населених пунктів України”. 1017 з них уже вдалося звільнити. Ще 2 тисячі 603 належить звільнити”.

З того часу жодна зі сторін не здобула якихось значних територіальних успіхів. Бої і надалі точаться від Харкова на північному сході до Миколаєва на південному заході.

“Між ними пролягає 454 кілометри, проте вся лінія фронту завдовжки сягає понад тисячу кілометрів”, – каже президент Зеленський.

Згідно з інформацією зі супутникових знімків NASA Harvest, які оприлюднило видання SciTechDaily, російські війська на сьогодні контролюють близько 22% сільськогосподарських угідь України.

За даними канадської компанії з оцінки геополітичних ризиків SecDev, які цитує Washington Post, Росія захопила на окупованих територіях 63% вугільних покладів, 11% – покладів нафти, 20% – газу, 42% – металів і 33% – рідкісноземельних та інших важливих мінералів, серед яких літій.

Втрати серед цивільних

За даними ООН, за час, що минув від початку російської агресії проти України до 22 серпня, загинуло 5587 людей. Серед них, за оцінками ООН, 362 дитини.

Поранення отримали 7890 людей.

Йдеться лише про повністю підтверджені та ідентифіковані випадки.

В Управлінні верховного комісара з прав людини ООН наголошують, що реальні цифри загиблих цивільних значно вищі, оскільки отримання інформації з місць, де тривають інтенсивні бойові дії, відбувається з затримкою, а багато повідомлень про смерті серед цивільних ще перевіряються.

Експерти кажуть, що лише в Маріуполі кількість загиблих може становити понад 20 тисяч людей.

За даними українського уряду, серед загиблих – 373 дитини. 723 дітей – поранені. Окрім того, близько 200 дітей вважаються зниклими безвісти.

Втрати серед українських військових

Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний за кілька днів до Дня Незалежності повідомив, що за пів року війни загинуло майже дев’ять тисяч воїнів, серед яких не лише військовослужбовці, а й бійці тероборони та всі, хто взяв до рук зброю.

Президент, представники його офісу та міністр оборони раніше називали дещо інші цифри щоденних втрат.

Так, на початку червня Володимир Зеленський заявляв, що кожного дня гине 60-100 українських військових, 500 отримують поранення.

Того ж місяця радник керівника офісу президента Михайло Подоляк в інтерв’ю ВВС World Service казав, що втрати українських військових становлять від 100 до 200 людей щодня.

У липні міністр оборони Олексій Резніков розповідав, що пік втрат у Збройних силах припав на травень – тоді за день могло бути до 100 загиблих та 300-400 поранених.

А вже у серпні Михайло Подоляк повідомив, що втрати ЗСУ після отримання нової західної зброї зменшилися у 2,5-3 разів і становлять 30-50 військових щодня.

Біженці

За оцінками, близько 13 мільйонів українців залишили свої домівки, тікаючи від війни в інші регіони України або за кордон.

За даними останнього дослідження Міжнародної організації з міграції, станом на липень понад 6,6 млн осіб в Україні є внутрішньо переміщеними. Ця цифра становить 15% від загальної кількості населення України.

Вона дещо зросла у порівнянні з кінцем червня, коли МОМ нарахувала близько 6,3 млн переселенців.

За даними МОМ, люди продовжують виїжджати зі сходу, півдня та півночі України.

До Європи, за даними ООН на середину серпня, виїхали 6,65 млн українців. Із них майже 4 млн – переважно жінки та діти – отримали тимчасовий захист в одній з європейських країн.

На першому місці серед країн, які прийняли українців, – Польща. Туди поїхало майже 1,3 млн українців. Другою європейською країною, яка прийняла найбільше українців, є Німеччина, – там, станом на кінець червня, знайшли притулок 867 тисяч осіб. На третьому місці Чехія, де опинилися 388 тисяч українських громадян.

Депортовані в Росію

За підрахунками ООН, станом на середину серпня понад три мільйони громадян України були вивезені добровільно чи примусово на територію Росії з окупованих територій сходу та півдня України.

Російські державні ЗМІ повідомляли, що станом на 1 серпня кількість переміщених з України в РФ перевищила три мільйони, при цьому половина з цього числа – це жителі самопроголошених “ДНР” та “ЛНР”, які виїздили також ще до початку війни.

Президент Володимир Зеленський називав цифру близько двох мільйонів людей, вивезених у Росію. За оцінками урядовців та правозахисників, значну частину українців вивезли у віддалені регіони РФ: Алтайський край, Сибір, Якутію, Башкортостан.

Падіння економіки

Головні міжнародні кредитори України – МВФ та Світовий банк – прогнозують, що у 2022 році українська економіка скоротиться на 45%.

Прогнози українського уряду та НБУ є трохи “кращими” – там очікують, що цього року ВВП України впаде приблизно на третину.

Падіння ВВП у ІІ кварталі 2022 року НБУ оцінює у майже 40% (39,3%), а у І кварталі, за даними держстату, українська економіка скоротилася на 15,1%.

Ріст цін і падіння гривні

На кінець цього року, як прогнозують в НБУ, інфляція в Україні перевищить 30%.

За даними державної служби статистики, у липні 2022 року індекс споживчих цін був на 18,2% більшим, ніж у грудні довоєнного 2021.

Найшвидше, через подорожчання пального, зростали ціни на транспорт (36,5%) та харчі (24,1%).

За даними НБУ, споживчі ціни у липні 2022 року були на 22,2% вищими за торішні.

Попри те, що офіційний курс гривні до долара є фіксованим від початку російського вторгнення, українська національна валюта девальвує.

Спочатку офіційний курс був фіксований на рівні 29,25 грн за долар, але від 21 липня НБУ вирішив скоригувати його до 36,6, наблизивши до ринкового.

За даними порталу “Мінфін”, на 1 січня 2022 року курс гривні до долара у комерційних банках коливався на рівні 27,18-27,4 грн за долар.

24 лютого за долар давали від 29,2 до 30,15 грн.

Через пів року війни за долар дають 40 грн з копійками.

Дефіцит бюджету і міжнародна допомога

Ще у травні президент Зеленський заявив, що через масштабні руйнування та зупинку підприємств щомісяця українському бюджету бракує 5 млрд доларів.

Нещодавно він підтвердив цю цифру, заявивши також, що українська економіка “перебуває в комі”.

За офіційними даними міністерства фінансів, у червні державний бюджет був виконаний за доходами на 45,25%. При тому, що видатки на оборону та соцзахист набагато перевищують первинні плани.

За таких умов єдиним джерелом фінансування дефіциту бюджету стала емісія та кошти від міжнародних партнерів.

Загалом, за даними міністерства фінансів, від початку російського вторгнення в Україну і до середини серпня НБУ профінансував бюджет на 255 млрд грн (близько 8,5 млрд доларів).

Надмірний друк грошей, як заявляли в НБУ, розкручує маховик інфляції та спустошує валютні резерви країни.

Якщо на початку року вони становили майже 31 млрд доларів (30,94), то на кінець липня – 22,4 млрд доларів.

І валютні резерви, і бюджет поповнює фінансова допомога від міжнародних партнерів України. Проте в Києві зауважують, що вона є неритмічною і недостатньою.

Найбільшим фінансовим донором є США, від яких, за даними мінфіну, Україна отримала майже 4 млрд доларів.

Другий найбільший донор – ЄС, від якого надійшло майже 2,5 млрд доларів.

Понад 3 млрд доларів надійшло від міжнародних фінансових організацій:

  • МВФ (1,4 млрд доларів),
  • Світового банку (929 млн доларів),
  • Європейського інвестиційного банку (720 млн доларів).

Крім США, серед окремих країн найбільшу фінансову допомогу Україні надали:

  • Німеччина (1,373 млрд доларів),
  • Канада (1,172 млрд доларів),
  • Японія (581 млн доларів),
  • Британія (577 млн доларів).

Загалом за час російської агресії Україна отримала від міжнародних партнерів понад 14 млрд доларів.

Збитки і втрати

За даними Київської школи економіки (KSE), яка разом із урядом веде підрахунок втрат, завданих Україні російською агресією, сума прямих задокументованих збитків інфраструктури станом на 22 серпня 2022 року становить 113,5 млрд доларів.

Як підрахували економісти KSE, а також як повідомили в міносвіти та міністерстві охорони здоров’я, загалом з початку війни Росії проти України пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше

  • 15,3 тис багатоповерхівок,
  • 115,9 тис приватних будинків,
  • 2061 заклад освіти (261 школа зруйнована повністю),
  • 934 медзаклади (127 лікарень зруйновані повністю),
  • 798 дитячі садки,
  • 715 культурні споруди,
  • 388 підприємств.

За оцінками експертів проєкту “Росія заплатить”, мінімальні потреби у відновленні зруйнованих активів наближаються до 200 млрд доларів.

Більше шлюбів, менше розлучень

Попри війну, у першому півріччі цього року було зареєстровано майже вдвічі менше розлучень, а також більше шлюбів, ніж за такий самий період минулого року – близько 104 тисячі одружень і 7,6 тисячі розлучень.

Минулого року за той самий період – 85,9 тис шлюбів і 13,1 тис – розлучень.

У першому півріччі цього року народилися 104,9 тис немовлят. Це менше, ніж у такий самий період 2021 року, проте в Україні народжуваність падає не один рік поспіль.

bbc.com

Від olga

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *