Сотні російських військових відмовилися брати участь у війні з Україною – WSJ

Дезертирство та відмова від участі у вторгненні поставили москву у безвихідь, як покарати військових, не привертаючи уваги до проблеми.

Згідно з військовими указами, з якими ознайомився The Wall Street Journal, а також з свідченнями солдатів та адвокатів, що захищають їх, сотні російських військовослужбовців відмовилися брати участь у війні з Україною після оголошення путіним вторгнення.

Військові аналітики та українські посадовці кажуть, що дезертирів набагато більше.

За словами високопоставленого представника Пентагону, російська армія зазнала невдачі на самому початку свого вторгнення в Україну, що призвело до тисяч жертв і втрати близько чверті її військової техніки. Проблема посилюється дезертирством та непокорою солдатів, військовослужбовців МВС та Національної гвардії рф.

Дезертирство ставить російську владу у безвихідь з приводу того, як покарати тих, хто відмовляється служити, не привертаючи до цього більше уваги, вважають експерти в галузі оборони. У російських військових не вистачає особового складу і вони шукають новобранців, які допоможуть переломити ситуацію в Україні.

Покарання досі обмежувалися лише формальним звільненням зі служби. За словами адвоката та колишнього помічника військового прокурора, який захищає солдатів, звільнених за невиконання наказів, мало юридичних підстав для кримінальних звинувачень проти тих, хто відмовляється служити за кордоном, оскільки росія офіційно не оголошувала війну Україні.

«Дуже багато людей не хочуть воювати», – сказав Михайло Беньяш.

Російський юрист, який представляє понад десять військовослужбовців Національної гвардії, завдання якої – придушувати протести в росії. У лютому нацгвардійці відмовилися їхати в Україну. Очевидно, їх завданням там мало бути патрулювання вулиць та придушення інакодумства на окупованих територіях.

За словами адвоката, 24-річного російського військовослужбовця Альберта Сахібгарєєва було направлено 8 лютого до Бєлгородської області росії для проведення військових навчань. Після виступу президента путіна 21 лютого, в якому він відкинув право України на державність, Сахібгарєєв сказав, що у солдатів на його базі конфіскували телефони і наказали вдягти бронежилети. Вони вивантажували снаряди та боєприпаси з вантажівок радянських часів, але не знали, що на них чекає.

Вдосвіта 24 лютого він прокинувся від артилерійського вогню. Два снаряди впали недалеко від його казарми. Військові вертольоти та інші літаки пролітали над головою. Сахібгарєєв сказав, що дізнався, що відбувається, тільки після того, як крадькома прокрутив заголовок новини в Telegram: «Росія напала на Україну». Він злякався і втік з військової бази.

«Ніхто з нас не хотів цієї війни, – сказав Сахібгарєєв.

Його мати, Галина Сахібгарєєва, сказала, що її син пішов на військову службу з патріотизму і тому, що в їхньому маленькому містечку в Уфимській області, мало інших можливостей для кар’єрного росту.

Адвокат зазначає, що за юридичною допомогою звернулося понад 1000 військовослужбовців та співробітників МВС, які порушили накази увійти в Україну для бойових дій або придушення протестів у містах, окупованих російськими військами.

17 березня російська правозахисна група «Агора» запустила Telegram-канал, де військовослужбовці та їхні родичі можуть звернутися за юридичною допомогою у разі відмови від наказів. Павло Чиков, директор правозахисної групи, сказав, що 721 військовий звернулися протягом наступних 10 днів.

Солдатів і силовиків, які відмовилися виконувати накази, поки що просто звільняли. Неясно, чи зіткнулися колишні солдати з подальшими покараннями. Очевидно, наразі керівництво намагається не привертати надмірної уваги до цієї проблеми, остерігаючись розголосу і зростання випадків дезертирства.

У стенограмах двох перехоплених розмов задокументовані випадки, коли солдати відмовлялися виконувати накази.

«Ви не можете не поїхати (в Україну)», – каже командир бази в записі. – Якщо ти туди не поїдеш, то проведеш 15 років, топаючи по тюремному двору».

Солдат відповідає, що розмовляв із адвокатами, які сказали, що йому не загрожує в’язниця за відмову воювати в Україні.

“Приведи сюди своїх адвокатів, – відповів командир. – Ми з ними поговоримо”.

Західні спецслужби підтверджують, що є численні свідчення хаосу та непокори серед російських сил в Україні.

Високопоставлений представник міністерства оборони США заявив журналістам минулого місяця, що російські «офіцери середньої ланки на різних рівнях, аж до рівня батальйону … або відмовлялися підкорятися наказам, або не підкоряються їм надто охоче».

Під час Першої чеченської війни, з 1994 по 1996 рік, тисячі російських солдатів дезертирували після того, як їх відправили воювати в гори Кавказу, часто після місячної підготовки, кажуть військові експерти. Після цього москва запровадила суворіші заходи покарання за дезертирство, включаючи максимальне покарання у вигляді 10 років ув’язнення.

Низька заробітна плата, корупція та нестатутні відносини з новими військовослужбовцями продовжують підривати бойовий дух, йдеться у квітневому звіті Міжнародної мережі журналістів-розслідувачів Organised Crime and Corruption Reporting Project.

Адвокати, які захищають російських дезертирів, а також журналісти, які висвітлюють справи, перебувають у небезпеці. 13 квітня Беньяшу було пред’явлено звинувачення в «дискредитації збройних сил росії».

Невдовзі було заарештовано Михайла Афанасьєва, журналіста, який опублікував статтю про 11 нацгвардійців у Хакаському районі Сибіру, ​​які відмовилися від наказу їхати в Україну. Його звинуватили у поширенні «фейкових новин» про російських військових. Йому загрожує 10 років ув’язнення.

Солдату Сахібгарєєву було пред’явлено кримінальні звинувачення у дезертирстві.

Однак, за словами Беньяша, багато військовослужбовців, які відмовляються їхати в Україну, вважають, що легше ризикнути кримінальною справою, ніж ризикувати своїм життям і загинути.

mind.ua