У “ДНР” двох британців та марокканця засудили до страти. Вони воювали в ЗСУ

У Донецьку, який контролюють проросійські сепаратисти, винесли вирок двом британцям і марокканцю, які воювали на боці України та потрапили в полон. Усіх трьох засудили до страти.

У Києві назвали цей судовий процес “нікчемним” та запевнили, що будуть робити все для звільнення всіх полонених.

За “спробу захоплення влади”

Суд самопроголошеної “Донецької народної республіки” визнав британців Шона Піннера та Ейдена Асліна, а також громадянина Марокко Саадуна Брагіма винними у спробі насильницького захоплення влади у “ДНР”, а також у проходженні навчання з метою здійснення терористичної діяльності.

Усі троє – військовослужбовці збройних сил України, які підписали контракти ще до початку російського вторгнення. Всім трьом винесли смертний вирок.

Один із адвокатів іноземців, засуджених так званим судом “ДНР” до страти, заявив, що вони мають намір оскаржити це рішення.

“Бажання всіх трьох підсудних – оскаржити цей вирок, тому що вони були не готові почути сьогоднішнє призначення покарання у вигляді вищої [міри], тобто смертної кари”, – цитує ТАСС адвоката Павла Косована.

Піннера, Асліна та Брагіма взяли в полон під час облоги Маріуполя.

Суд пройшов у найкоротші терміни й не був відкритим для журналістів. Усі новини, що надходили із суду, з’являлися у російських державних ЗМІ. Наприклад, ці ЗМІ стверджували, що обвинувачені зізналися у “проходженні навчання з метою здійснення терористичної діяльності” – ця стаття передбачає тривалі терміни ув’язнення аж до довічного.

Прокремлівські журналісти публікували лише короткі відеозаписи із цього процесу. При цьому родичі засуджених неодноразово говорили, що їхні близькі не отримали нормального захисту, а надані “адвокати” нічого не робили.

Влада Британії вже раніше закликала так звану “ДНР” “поставитися з милосердям” до британців, що потрапили в полон. А заступник прем’єра країни Домінік Рааб обіцяв подати всі необхідні скарги, аби заперечити вирок.

Самі Шон Піннер та Ейден Аслін просили Бориса Джонсона допомогти з їхнім обміном на політика та бізнесмена Віктора Медведчука, голову української партії “Опозиційна платформа – За життя”. Медведчука заарештували в Україні за підозрою в держзраді.

В МЗС України заявили, що всі іноземці, які воюють на українській території в складі Збройних сил України, є військовослужбовцями ЗСУ.

“Відповідно до міжнародного гуманітарного права, на них поширюється правовий статус комбатантів. Всі військовослужбовці ЗСУ, які потрапляють в полон ворога, користуються правами військовополонених”, – йдеться в коментарі речника МЗС Олега Ніколенка.

За його словами, забороняється вчиняти щодо них насилля, залякувати чи негуманно поводитися. “Так званий “судовий процес” над військовослужбовцями ЗСУ на окупованих українських територіях є нікчемним”, – підкреслив Ніколенко.

За його словами, подібні публічні судилища ставлять інтереси пропаганди вище закону і моралі, підривають механізми повернення військовополонених. “Український уряд продовжить докладати максимальних зусиль заради звільнення всіх захисників України”, – підсумував він.

Як вони опинилися в Україні?

Британець Ейден Аслін збирався одружитися на початку квітня. У 2018 році британець переїхав з англійського Ньюарку в Україну до своєї дівчини і незабаром став морським піхотинцем у збройних силах країни, отримавши друге громадянство – України.

Підрозділ, у якому служив Аслін, обороняв обложений російськими військами Маріуполь. Бомбардування міста йшли щодня. Підрозділ був відрізаний від основних сил української армії. На власне весілля Ейден Аслін не потрапив.

21-річний марокканець Саадун Брагім також був у Маріуполі. “ДНРівцям” він сказав, що не міг знайти у Марокко роботу, тому у 2019 році переїхав до України. Сім’я допомогла йому купити квиток до Полтави за 100 доларів. Протягом року на курсах Саадун вивчав російську, після чого вступив до Київського політехнічного інституту на факультет авіаційних та космічних систем, але не закінчив його. У 2021 році Брагім підписав трирічний контракт і подався служити разом з Ейденом, з яким познайомився у соцмережах.

Колишній менеджер з переробки відходів із Британії Шон Піннер, за словами родичів, переїхав із дружиною в Україну та пізніше підписав контракт із збройними силами країни. Трирічний контракт Піннера мав закінчитися наприкінці цього року. Після цього він планував займатися гуманітарною роботою, але почалася війна.

Усі троє опинилися в обложеному Маріуполі, беручи участь у обороні міста. З будівлі заводу “Азовсталь” Ейден Аслін іноді виходив на зв’язок із сім’єю, повідомляв, що з ним все гаразд, надсилав друзям відео для публікації у соцмережах. “Одного разу він зателефонував мені та сказав, що у них не залишилося зброї для боротьби”, – розповіла ВВС його мати Енг Вуд.

Наприкінці травня військовослужбовці, які тижнями обороняли “Азовсталь”, здалися в полон. За даними Росії, на підконтрольних їй територіях України утримують 2439 осіб з “Азовсталі”. Українська влада каже, їхня кількість більша.

В якому статусі

Росія вже спробувала поставити Британію у незручне становище, коли спікер Кремля Дмитро Пєсков заявив, що якщо Британія оскаржуватиме вирок, то таким чином визнає легітимність суду так званої “ДНР”, а значить – і суверенітет “ДНР”.

За словами Пєскова, до Росії ніхто з британців не звертався. Борис Джонсон сам заявляв, що Британія з цього питання співпрацює з владою України, з чого можна припустити, що влада двох країн хотіла б обміняти Піннера та Асліна. Питання лише в тому, на кого.

ВВС звернулася до української влади по коментар, але відповіді наразі не отримала.

Російське МЗС, звертаючись до Лондона, вирішило дати пораду – не допускати до бойових дій в Україні британських громадян.

Але всі троє засуджених уклали контракти із збройними силами України – українське законодавство не забороняє брати на службу іноземців. Як, до речі, і російське, щоправда, для іноземних найманців є обмеження.

За російським Кримінальним кодексом найманець – це людина, яка “діє з метою отримання матеріальної винагороди і не є громадянином держави, що бере участь у збройному конфлікті чи військових діях, яка не проживає постійно на її території, і не є особою, направленою для виконання офіційних обов’язків”.

Більшість статей самопроголошена влада “ДНР” взяла з російського кодексу ще у 2014 році, передбачивши лише можливість виносити смертні вироки. Тоді ж вони визначили, що страта буде здійснюватися через розстріл. Але не зовсім зрозуміло, як “ДНРівці” обирали статті для переслідування іноземців – усі троє жили в Україні як мінімум кілька років, а один з них має український паспорт.

Британське законодавство є дуже туманним з питань, що стосуються участі громадян країни у військових діях на територіях інших країн. У бюлетені міністерства закордонних справ країни одного разу йшлося, що громадяни можуть зазнати судового переслідування після повернення, якщо вирушають воювати в Україну. Але головний закон, що регламентує цю можливість, був ухвалений аж 1870 року і ніколи не застосовувався до сучасних конфліктів. Міністр закордонних справ країни одного разу висловив підтримку добровольцям, які вирушають до України.

У будь-якому разі, міжнародне право каже, що Росія має поводитися з іноземними військовими як із військовополоненими. Але Росія стверджує, що іноземці не є комбатантами та не мають права на статус військовополоненого.